Контроль навчальної діяльності учнів при вивченні математики
18.11.2016 08:51Контроль навчальної діяльності учнів при вивченні математики
«Не достатньо лише мати
добрий розум, головне – це
раціонально застосовувати його»
Р. Декарт
Сучасна освіта – це освіта для людини. Її стрижнем є розвиваюча, виховання здатності до самоосвіти і саморозвитку особистості, яка вміє використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем, критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, прагне змінити на краще своє життя.
Новий етап у розвитку шкільної освіти пов'язаний з упровадженням компетентнісного підходу до формування змісту та організації навчального процесу. Це вимагає певного підвищення професійної майстерності вчителя, доозброєння його новими знаннями, сучасними компетенціями, методами і технологіями, які б дозволили йому перебудувати навчально-виховний процес відповідно до нових вимог і підходів.
Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.
Про компетентнісний підхід до формування змісту освіти зазначено в Державних стандартах освіти, його реалізовано в «Критеріях навчальних досягнень».
Під поняттям компетентнісний підхід розуміють спрямованість освітнього процесу на формування й розвиток ключових (базових, основних, надпредметних) і предметних компетентностей особистості.
Згідно критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти України, навчальна діяльність повинна не просто дати людині суму знань, умінь та навичок, а сформувати її компетентність як загальну здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню.
При оцінюванні навчальних досягнень учнів необхідно враховувати:
§ Характеристики відповіді (цілісність, повнота, логічність, обґрунтованість, правильність).
§ Самостійність суджень.
§ Рівень володіння розумовими операціями (аналізувати, синтезувати,порівнювати, узагальнювати).
§ Якість знань (осмислення, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність) .
§ Ступінь сформованості вмінь і навиків.
§ Досвід творчої діяльності (вміння виявити проблеми та розв’язувати їх,формулювати гіпотези).
Нова українська школа має ефективно допомогти учневі розкрити, розвинути особистісний потенціал та сформувати стійкі компетентності, які необхідні при досягненні його життєвого успіху. Вона повинна готувати їх до життя, повноцінного життя.
Особистість, у якої в сучасній школі сформовані всі життєві компетентності, зможе успішно самореалізуватися в соціумі як свідомий громадянин, відповідальний сім’янин, висококомпетентний професіонал, матиме здатність захищати свої життєві цінності.
Отже, потрібно не просто дати учню базовий рівень освіти, а сформувати компетентності, яких потребує сьогодні суспільство:
Загально-навчальна —> Інформаційна —> Комунікативна —> Соціальна —> Громадянська —> Загально- культурна —> Здоров’я - збережувальна —> Інші
Компетентність – термін, що походить від латинського слова competens (competentic), що в перекладі означає належний, здатний.
Компетентність - це певна сума знань особистості, які дозволяють їй судити про що-небудь, висловлювати переконливу, авторитетну думку .
(Словник іншомовних слів/За ред.І.В.Льохіна, Ф.М.Петрова, 1951 р. – 764 с.)
Математична компетентність — це вміння бачити та застосовувати математику в реальному житті, розуміти зміст і методи математичного моделювання, вміння будувати математичну модель, досліджувати її методами математики, інтерпретувати отримані результати, оцінювати похибку обчислень.
Математична компетентність :
1. Процедурна компетентність – уміння розв’язувати типові математичні задачі.
Напрями набуття:
§ використовувати на практиці алгоритм розв’язання типових задач;
§ уміти систематизувати типові задачі, знаходити критерії зведення задач до типових; уміти розпізнавати типову задачу або зводити її до типової;
§ уміти використовувати різні інформаційні джерела для пошуку процедур розв’язувань типових задач (підручник, довідник Інтернет-ресурси).
2. Логічна компетентність – володіння дедуктивним методом доведення та спростування тверджень, необхідно:
§ володіти і використовувати на практиці понятійний апарат дедуктивних теорій (поняття, визначення понять; висловлювання, аксіоми, теореми і їх доведення, контр приклади до теорем тощо);
§ відтворювати дедуктивні доведення теореми та доведення правильності процедур розв’язань типових задач;
§ здійснювати дедуктивні обґрунтування правильності розв’язання задач та шукати логічні помилки у неправильних дедуктивних міркуваннях;
§ використовувати математичну та логічну символіку на практиці.
3. Технологічна компетентність – володіння сучасними математичними пакетами. (пакети символьних перетворень, динамічної геометрії – Gran – 2Д(3Д), електронні таблиці (Excel); необхідно:
§ оцінювати похибки при використанні наближених обчислень;
§ будувати комп’ютерні моделі для предметної області задачі з метою їх евристичного, наближеного або точного розв’язання.
4. Дослідницька компетентність – володіння методами дослідження практичних та прикладних задач математичними методами.
Напрямки набуття:
§ формулювати математичні задачі;
§ будувати аналітичні моделі задач;
§ висувати та перевіряти справедливість гіпотез, спираючись на відомі методи (індукція, аналогія, узагальнення), а також на власний досвід досліджень;
§ інтерпретувати результати, отримані формальними методами;
§ систематизувати отримані результати, досліджувати межі справедливості отриманих результатів, установлювати зв’язки з попередніми результатами, шукати аналогії в інших розділах математики.
5. Методологічна компетентність – уміння оцінювати доцільність використання математичних методів для розв’язання практичних та прикладних задач.
§ аналізувати ефективність розв’язання задач математичними методами;
§ рефлексія власного досвіду розв’язування задач та подолання перешкод з метою постійного вдосконалення власної методології проведення досліджень.
Формування мотиваційного компонента здійснюється через:
§ забезпечення позитивного ставлення учнів до математичної діяльності;
§ виховання пізнавального інтересу;
§ пізнавальну самостійність та активність.
Внутрішня мотивація в багатьох учнів ще нестійка і залежить від ситуації. Тому ми на уроках пропонуємо цікаві логікорозвивальні завдання, розв’язання ситуативних завдань, цікаві факти із життя знаменитих людей, різноманітні історичні матеріали, ігрові ситуації.
Крім цього ми пропонуемо різні види вправ, а саме:
§ - цікаві логікорозвивальні завдання;
§ - завдання практичного і прикладного характеру, зокрема і старовинні,
§ - незакінчене речення,
§ - творчі завдання,
§ - індивідуально-диференційовані завдання,
§ - задачі проблемного характеру,
§ - завдання, спрямовані на виявлення і спростування помилок та ін..
Методи навчання математики, що формують набуття математичних компетентностей:
Методи начання —> Активізації уваги —>Викладу нового матеріалу —> Закріплення знань —> Навчання розв’язування задач
Активні методи більшою мірою спрямовані на формування в учня власної думки щодо заданої проблематики. Інтерактивні методи спрямовані на вироблення вміння роботи в рамках малої групи.
Активні методи навчання
- Метод конкретної ситуації (вчить школярів думати, узагальнювати, аналізувати, розглядати різні способи, складати свої задачі).
- Метод інциденту (залучення учнів до участі в олімпіадах, конкурсах. Учні вчаться долати інертність, переборювати стресові ситуації, що так важливо в житті).
- Метод мозкового штурму (привчає учнів на проставлені питання давати варіанти відповідей).
- Метод занурення (створюються ситуації, де учні з головою занурюються в поставлені завдання, ефективно розв’язують їх).
- Еврестичних питань (спонукає учнів думати, аналізувати).
- Дослідницький метод (учитель разом з учнями формулює проблему, учні, самостійно обравши засоби, вирішують її ).
Належну увагу намагаємося приділяти організації самостійної роботи учнів як одного із самих доступних і перевірених на практиці шляхів підвищення ефективності уроку. За формою організації навчальної самостійної роботи використовуєм індивідуальні, фронтальні і групові, а, в залежності від рівня самостійної продуктивної діяльності, відновлювальні, реконструктивно-варіативні, евристичні і творчі роботи.
Із метою розвитку життєвої, соціальної, інформаційної та предметної компетентностей учнів використовуюємо роботу з книгою (читання, переказ, складання плану відповіді, короткий конспект, пошуку відповіді на поставлене запитання, аналіз, порівняння, тощо); складання задач, рецензування відповідей однокласників; виконання вправ на практичне застосування вмінь і навичок; підготовку рефератів; виконання індивідуальних і групових завдань; перевірочних, закріплюючих, узагальнюючих самостійних та контрольних робіт; домашніх дослідів і спостережень; технічного моделювання і конструювання; створення і захисту проектів.
Формуванню життєвих компетентностей сприяє не лише навчання, а й позакласна робота з математики. Вона поглиблює і розширює знання учнів отримані на уроках, підвищує зацікавленість предметом, привчає їх до самостійної творчої роботи, розвиває ініціативу, виховує почуття відповідальності за доручену справу. Разом з учнями організовуєм проведення тижнів математики, конкурси, олімпіади, випуск математичних газет, складання кросвордів, казок, написання творчих, наукових робіт та рефератів.
Із метою розвитку логічного мислення, кмітливості, творчих здібностей і, водночас, підготовки до олімпіад проводемо заняття, змагання: математичні КВК, вікторини «Що? Де? Коли?», естафети, конкурси , «Математичний бій», «Брей-ринг» , ігри «Поле чудес», подорож з математикою тощо. Це, у свою чергу, дає змогу формувати в учнів здатність мобілізувати свій творчий потенціал, зібратися з думками і показати себе в екстремальній, стресовій ситуації з кращого боку, є важливим фактором для формування життєвої компетентності особистості.
Література
1. Ткаченко О., Кожевнікова М. Формування компетентностей на уроках математики//Математика в школах України. – Х., 2014. – №6. – С.2-3.
2. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. ¾ К.: Постанова Кабінету Міністрів України № 24 від 14.01.2004.
3. Іванюк Т. Г. Групова форма роботи на уроках математики// Тернопіль: Підручники й посібники, 2007.
4. Калугіна О. Р. Шляхи формування предметної компетенції на уроках математики//«Освітянин», ¾ № 1, ¾ 2008.
5. Компетентнісний підхід у сучасній освіті. Світовий досвід та українські перспективи / Під ред. О. В. Овчарук. ¾ К.: К. І. С., 2004. ¾ С.112.
6. Постанова Кабінету Міністрів №1392 від 23.11.2011р.
Державні стандарти базової і повної загальної освіти
7. Лист МОН України № 1/9-296 від 09.06.2016р.
“Про структуру 2016/2017 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів”.
8. Лист МОН України №1/9-437 від 17.08.2016р.
”Методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році”(8 клас).
9. Програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів
(авт.. М.І. Бурда, Ю.І. Мальваний, Є.П. Нелін, Д.А.Номіровський, А.В.Паньков, А.Тарасенкова, М.В.Чемерис, М.С. Якір.), розміщеною на сайті www.mon.gov.ua.
—————